Доступність посилання

ТОП новини

Китайські дрони через навчальні центри допомагають Росії воювати проти України


Український вояк готує запуск комерційного дрона DJI Mavic на Херсонщині у червні цього року
Український вояк готує запуск комерційного дрона DJI Mavic на Херсонщині у червні цього року

Більше ніж через рік після того, як DJI, відомий китайський виробник безпілотників, вперше заявив, що припиняє вести бізнес у Росії та Україні, його продукція продовжує відігравати вирішальну роль на полі бою, а нове дослідження, опубліковане Радіо Свобода, показує, що вона продається російським компаніям і навчальним центрам, пов’язаним із військовими діями Москви.

Висновки, зібрані Molfar, українською консалтинговою компанією з питань бізнес-аналітики та підтверджені Радіо Свобода, показують, що невеликі недорогі дрони DJI продаються російським організаціям, які є частиною її розгалуженого ВПК, або компаніям, які навчають урядовий персонал або військові підрозділи, як користуватися безпілотниками.

У деяких випадках навчальні центри прямо заявляють і навіть хваляться на своїх сайтах і в Telegram-каналах, що готують пілотів і військовослужбовців РФ на безпілотниках DJI для війни Москви в Україні.

Molfar встановив зв’язки, визначивши 10 китайських юридичних осіб, які, згідно з їхніми сертифікатами відповідності, є виробничими майданчиками, пов’язаними з DJI або її материнською компанією IFlight, яка продовжувала експорт до Росії до червня 2023 року – останньої доступної дати для документів.

З початку війни Китай продемонстрував готовність підтримати Росію, яка підходить до «червоних ліній» Заходу, але не перетинає їх
Джозеф Вебстер

Завдяки сертифікатам Molfar зміг відстежити різні російські організації, які придбали безпілотники та провели цивільні та військові тренінги щодо використання їх для спостереження, розвідки та, у деяких випадках, модифікації їх для атак.

Хоча дослідження не є вичерпним набором усіх безпілотників китайського виробництва, які продаються в Росію або які потрапляють на поле бою в Україні, воно відкриває вікно в постійний потік обладнання подвійного призначення – нелетального, але корисного у військовій сфері – з Китаю в Росію, що впливає на повномасштабне вторгнення Кремля в Україну.

«З початку війни Китай продемонстрував готовність підтримати Росію, яка підходить до «червоних ліній» Заходу, але не перетинає їх», – каже в інтерв’ю Джозеф Вебстер, старший науковий співробітник «Атлантичної ради», який відстежує потік китайського експорту до Росії.

«Забезпечення поставок товарів подвійного призначення до Росії, ймовірно, розглядається Пекіном як форма підтримки, яка забезпечує певний баланс, оскільки Китай спостерігає, як американські та європейські військові поставки надходять в Україну», – додає він.

Розвідувальні безпілотники DJI Matrice 300 під час навчань українських інструкторів «Армії дронів». Київська область, серпень 2022 року
Розвідувальні безпілотники DJI Matrice 300 під час навчань українських інструкторів «Армії дронів». Київська область, серпень 2022 року

Отримані дані також викликають сумніви щодо ефективності офіційних зусиль Китаю щодо обмеження продажу дронів та інших технологій подвійного призначення – останні з яких набули чинності 1 вересня.

Забезпечення поставок товарів подвійного призначення до Росії, ймовірно, розглядається Пекіном як форма підтримки
Джозеф Вебстер

Торговельні дані показують, що український імпорт різко впав після нових китайських обмежень, тоді як російський імпорт залишається сильним.

Україна стикається з дедалі більшими труднощами з постачанням звичайних дронів та їх частин, що підтверджується статистикою торгівлі Китаю, Росії та України.

Ці цифри показують, що китайські компанії відправили на понад 200 000 доларів прямих поставок безпілотників в Україну з січня до червня цього року, тоді як Росія отримала щонайменше 14,5 мільйонів доларів за той самий період, враховуючи навчальні центри, визначені Molfar.

Оператор дрону з позивним «Привид» з 58-ї мотострілецької бригади ЗСУ випробовує дрон на передовій поблизу Бахмуту. Листопад 2022 року
Оператор дрону з позивним «Привид» з 58-ї мотострілецької бригади ЗСУ випробовує дрон на передовій поблизу Бахмуту. Листопад 2022 року

З лютого 2022 року це доповнює кількість доказів, які демонструють, як Москва могла залучати критично важливі предмети для своєї армії з-за кордону, зокрема з Китаю, незважаючи на спроби Заходу стримати російську військову машину.

За оцінками ЄС, до 70 відсотків життєво важливих високотехнологічних товарів, які надходять до російської армії, надходить із Китаю, а Девід О’Салліван, уповноважений ЄС з питань санкцій, заявив наприкінці вересня, що потік таких товарів «вбиває українців».

DJI не відповіла на прохання Радіо Свобода про коментарі, але в квітні 2022 року компанія оголосила, що припинить більшість прямих продажів до Росії та України. У той час представник компанії сказав Reuters, що DJI «ненавидить будь-яке використання наших безпілотників для заподіяння шкоди» і що використання їхніх безпілотників у війні є «недоречним».

Війна безпілотників і російські навчальні центри

Незважаючи на заяви та офіційні заборони, звичайні дрони DJI продовжують пробиватися на поле бою.

Невеликі та доступні безпілотники, багато з яких навіть можна придбати в інтернеті або з полиці крамниці, стали основним елементом війни в Україні як для Києва, так і для Москви для розвідки та цілеспрямованих атак. Українські сили показали себе особливо вправними в модернізації безпілотних літальних апаратів і підвішуванням до них вибухівки, а потім врізання їх у російські сили та територію.

Це призвело до того, що обидві сторони спалювали запаси дронів з високою швидкістю та постійно потребували поповнення своїх резервів.

Королівський інститут об’єднаних служб, лондонський аналітичний центр, підрахував на початку цього року, що Україна використовує 10 000 дронів на місяць.

У той час як Іран та Туреччина виробляють великі безпілотники військового класу, які використовувалися під час війни, споживчий ринок БПЛА загнаний у кут китайськими компаніями, а DJI займає понад 90 відсотків світового ринку невеликих цивільних безпілотників, згідно з даними галузевої дослідницької групи DroneAnalyst.

Домінування DJI у війні безпілотників в Україні підкреслюється в дослідженні Molfar, де багато навчальних центрів або інших організацій спеціалізуються на використанні безпілотників DJI.

Одна з таких компаній Skymec на своєму вебсайті зазначає МВС Росії, Федеральну службу охорони та МНС як своїх клієнтів.

Є надто багато шляхів, якими щось може потрапити в Росію. Це може бути прямим шляхом і через Білорусь, Центральну Азію, Туреччину
Джозеф Вебстер

Інші висновки українського консультанта торкаються російських навчальних центрів, які більш відкрито демонструють їхні зв’язки з армією РФ.

Однією з таких структур є компанія «Пустелга», яка, як повідомляється на її сайті, проводить навчання на безпілотниках DJI як для кадрових, так і для мобілізованих військовослужбовців армії, Росгвардії та «фахівців з інших російських силових структур».

За даними російських ЗМІ, у червні група також запустила навчальну програму з Росгвардією, зосереджену на безпілотних літальних апаратах FPV. Цим терміном позначають безпілотники, які пілотуються за допомогою відеоканалу, який бездротовим способом передається на гарнітуру пілота, мобільний пристрій або інший дисплей.

Компанія стверджує, що працює з березня, і має активний Telegram-канал, де вона регулярно пропонує оновлення про свої курси та випускників, зокрема з фотографіями та відео.

Група заявляє, що також проводить дві навчальні програми на частинах України, окупованих Росією, і на відео, опублікованому 5 травня, видно, як чоловік у військовій формі з нашивкою російської армії отримує диплом від Пустельги.

В іншому дописі від 25 травня розміщені фотографії легких безпілотників DJI поруч із вибухівкою з підписом: «Наш випускник незабаром отримає ці безпілотники на запорізькому фронті та буде ефективно поєднувати їх із новими стандартними боєприпасами. Ми не тільки навчаємо, а й підтримуємо наших випускників словом, ділом і технікою, скільки ми можемо».

Інша компанія, названа Molfar, – це школа пілотів безпілотників SHUBBA-Octagon у Санкт-Петербурзі, яка пропонує курси по всій Росії. Згідно з даними на її вебсайті, вона спеціалізується на підготовці дронів DJI Mavic і пропонує своїм студентам шлях до військового визнання як пілота безпілотника.

Хоча група не має явних зв’язків із групою «Вагнер», на фотографіях, опублікованих на вебсайті SHUBBA-Octagon, на вікнах можна побачити символіку приватної військової компанії.

Фото з сайту SHUBBA-Octagon, яка навчає операторів дронів у Санкт-Петербурзі, демонструє лого групи «Вагнер» на вікні в офісі компанії
Фото з сайту SHUBBA-Octagon, яка навчає операторів дронів у Санкт-Петербурзі, демонструє лого групи «Вагнер» на вікні в офісі компанії

На додаткових фотографіях на сайті навчального центру зображена особа, яка, за його словами, є одним із інструкторів програми у військовій формі з позивним «Святий». На іншому фото видно військову техніку «Святого», яка зображена поруч із прапором Сирії, де з 2015 року оперує «Вагнер».

У Telegram-каналі SHUBBA-Octagon стверджує, що «Святий» та інші інструктори, яких ідентифікують лише за позивними, отримали медалі від уряду за бойові заслуги та служили в Генштабі РФ, Росгвардії та ПВК «Вагнер» в минулому.

Фото російського навчального безпілотного центру SHUBBA-Octagon з курсантом з позивним «Святий»
Фото російського навчального безпілотного центру SHUBBA-Octagon з курсантом з позивним «Святий»

Не всі компанії, виявлені в ході розслідування Molfar, мають чіткі військові зв’язки.

Однією з організацій, яка отримала дрони DJI, є компанія з обмеженою відповідальністю, зареєстрована на компанію Avanti Education, яка спонсорує змагання з робототехніки та проводить навчання для молоді.

За даними аналітиків Molfar, окреме ТОВ, пов’язане з Avanti Education, яке, як свідчать документи, було створене в травні 2023 року, використовує юридичний реєстраційний код, який зазвичай застосовують наукові організації в Росії, які тісно співпрацюють з військовими.

Molfar також ідентифікував дві інші компанії, які пропонують навчальні курси з безпілотників DJI та їх перепродаж по всій Росії, використовуючи сертифікати відповідності з Китаю, які використовують той самий реєстраційний код, який зазвичай асоціюється з військовою роботою.

Зміщення ліній постачання

Molfar не зміг з’ясувати, скільки дронів DJI відправляється російським компаніям, і не може сказати, чи влада Китаю зіграла якусь роль у продажі, чи китайський бізнес просто скористався можливостями, наданими війною в Україні.

У міру того, як легкі цивільні безпілотники стали помітними на полі бою, з’явилися глобальні логістичні мережі, щоб долати санкції та інші перешкоди, щоб гарантувати, що безпілотні транспортні засоби досягнуть обох армій на фронті.

Ці мережі були різноманітними: від безпосередньої опори на китайських експортерів до корпоративних відділень у сусідніх країнах і краудфандингових кампаній, які проводяться волонтерами вдома та за кордоном.

Повний ефект обмежень експорту компонентів безпілотників, запроваджених 1 вересня китайською владою, досі незрозумілий.

Як видно з даних про торгівлю за 2023 рік, Україна все ще отримала мільйони безпілотників китайського виробництва та компонентів, хоча Росія змогла закупити набагато більші обсяги, а дані української митниці показують, що більшість продажів у країну відбувалися через європейських посередників.

Фото з сайту російського навчального центру SHUBBA-Octagon показує дрон з підвішеним вибуховим боєзарядом
Фото з сайту російського навчального центру SHUBBA-Octagon показує дрон з підвішеним вибуховим боєзарядом

Декілька українських активістів та інших осіб, залучених до краудфандингу купівлі дронів DJI, публічно опублікували повідомлення про те, що китайські фірми все ще готові продавати українським покупцям, але продажі часто здійснюються через посередників, а ціни на дрони зростають.

Повідомляється, що деякі китайські постачальники або торговельні посередники, розташовані в інших країнах, також звертаються до системи відкритих торгів на безпілотники, яка іноді передбачає конкуренцію російських і українських покупців.

Інші висловили занепокоєння тим, що експортні обмеження Китаю непропорційно впливають на Україну. У червні на X (раніше відомий як Twitter) Сергій Стерненко, український активіст, який бере участь у краудфандингу купівлі дронів, сказав, що він стурбований тим, що назріваючі обмеження залишають Україну в невигідному становищі, оскільки вона шукає нових посередників для купівлі дронів, тоді як російські компанії все ще можуть здійснювати прямі покупки.

Деякі російські організації також кажуть, що відчули на собі наслідки китайських обмежень. Згідно з вересневим опитуванням компаній, проведеним російською газетою «Комерсант», ці заходи спричинили збої в постачанні та дефіцит в країні.

Зняті дроном української Аеророзвідки вибухи російської військової техніки
Зняті дроном української Аеророзвідки вибухи російської військової техніки

Багато російських роздрібних продавців сільськогосподарських, розвідувальних і промислових безпілотників повідомили «Комерсанту», що вони або повністю вичерпали запаси, або подвоїли ціни через обмеження експорту.

Інші компанії заявили, що вони запаслися дронами китайського виробництва та компонентами перед набуттям чинності вересневих обмежень, причому деяких запасів може вистачити до шести місяців.

Невідомо, чи матиме це тривалий ефект у стримуванні китайських безпілотників на полі бою.

Вебстер з «Атлантичної ради» каже, що хоча обмеження можуть спричинити деякі негайні збої в логістичних мережах, «навряд чи вони матимуть вплив у довгостроковій перспективі», особливо коли йдеться про поставки до Росії.

«Є надто багато шляхів, якими щось може потрапити в Росію. Це може бути прямим шляхом і через Білорусь, Центральну Азію, Туреччину або деінде за допомогою посередників, – сказав Вебстер. – Ці нові засоби контролю навряд чи будуть ефективними».

  • Зображення 16x9

    Рейд Стендіш

    Висвітлюю події у Росії та Євразії. Свого часу був редактором американського журналу Foreign Policy у Вашингтоні, писав, зокрема, для The Washington Post, The Atlantic, Politico, згодом був кореспондентом журналу Foreign Policy у Москві. Публікувався у низці інших видань Європи та Центральної Азії.

Форум

XS
SM
MD
LG