Кількість російських злочинів в Україні, вчинених лише з початку широкомасштабного вторгнення та зареєстрованих українським Офісом генерального прокурора, перевищила 70 тисяч, повідомили в ОГП України 14 березня.
На брифінгу для українських журналістів у Києві керівник департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу генпрокурора Юрій Бєлоусов повідомив, що в межах свого національного законодавства понад 20 країн світу відкрили провадження через воєнні злочини Росії в Україні.
Він додав, що є «магістральна справа», злочин, який є першопричиною решти російських злочинів, – злочин агресії, де українські слідчі намагаються документувати залученість вищого військово-політичного керівництва Російської Федерації. Зокрема, міністр оборони Росії, керівник Генштабу, керівники органів розвідки, сенатори і депутати Держдуми, керівниця Центробанку РФ, загалом – 642 підозрюваних особи.
«Група семи» працює над міжнародним механізмом
Тим часом США та члени «Групи семи» працюють над створенням міжнародного трибуналу чи іншого механізму, в рамках якого Росію можна буде притягнути до відповідальності за злочини проти людяності та воєнні злочини в Україні. Про це, виступаючи у січні на слуханнях у комітеті з питань міжнародних відносин Сенату США, сказала заступниця державного секретаря з політичних справ Вікторія Нуланд.
«До літа я б хотіла, щоб цей механізм з’явився», – сказала висока представниця Державного департаменту США.
Однак, згідно з повідомленням газети New York Times (NYT), не всі урядові відомства у Вашингтоні поділяють оптимізм американських дипломатів. Міністерство оборони США, каже газета, посилаючись на нинішніх та колишніх чиновників, блокує передачу зібраних розвідкою доказів про звірства Росії в Україні Міжнародному кримінальному суду (МКК) у Гаазі.
Докази, каже газета, стосуються саме тих справ, які, за повідомленнями преси, готує до розгляду команда прокурора МКС Каріма Хана – викрадення дітей та обстріли цивільної інфраструктури.
Чому Америка не має однозначного ставлення до МКС?
«Американські військові лідери виступають проти допомоги суду у розслідуванні росіян, оскільки вони бояться створити прецедент, який може допомогти прокласти шлях для переслідування американців», – мовиться у статті NYT.
Міжнародний кримінальний суд був створений у 1998 році саме для подібних ситуацій, пов’язаних із злочинами агресії та жорстокими воєнними злочинами, каже у колонці для газети Los Angeles Times антрополог і дослідник геноциду Алекс Гінтон.
Але директор Центру з вивчення геноциду та прав людини в Університеті Рутгерса, що у Ньюарк, США, нагадує, що хоча адміністрація Білла Клінтона допомагала в переговорах щодо Римського статуту, за яким суд було засновано, і підписала договір, але США так і не приєднались до суду, бо на заваді стала «боротьба з терором».
Чому боротьба з терором кинула тінь на американське військо?
Адміністрація Джорджа Буша відкликала підпис США та ухвалила законодавство та уклала міжнародні угоди та, щоб запобігти переслідуванню МКС громадян США через порушення під час «війни з терором».
На тлі повідомлень з Іраку та інших місць про дії американських військових, каже професор Гінтон, ризик того, що американські війська були причетні до жорстоких злочинів, включно з тортурами та стратами, був надто високий.
Стосунки з МКС стали ще напруженішими, коли суд в Гаазі почав розслідувати дії військових США в Афганістані. Тоді адміністрація Трампа наклала санкції на прокурора МКС. У вересні 2021 року наступник головного прокурору суду, Карім Хан, «депріоритетизував» розслідування дій військових США, вказуючи, що «найгірші злочини були скоєні «Талібаном» та «ІДІЛ».
Як змінилося ставлення до МКС з російським вторгненням?
У грудні 2022 року Конгрес США змінив правові обмеження на американську допомогу суду і дозволив США допомагати у розслідуваннях і можливих судових переслідуваннях, пов’язаних з війною в Україні.
Одним із законів Конгрес розширив юрисдикцію американських прокурорів щодо звинувачення іноземців у воєнних злочинах, скоєних за кордоном. Цей закон особливо вітали у Києві, зауважуючи, що російські воєнні злочинці таким чином можуть бути засуджені у США за злочини, скоєні в Україні.
Інше положення створювало виняток для надання фінансування та іншої допомоги МКС, що дозволяє допомагати в «розслідуваннях і судових переслідуваннях іноземних громадян, пов’язаних із ситуацією в Україні, в тому числі для підтримки жертв і свідків».
США разом з багатьма іншими країнами звинуватили Росію у скоєнні воєнних злочинів. Президент Джо Байден після виявлення масових вбивств у Бучі, заявив, що російські війська здійснюють акти геноциду, і закликав до суду над воєнними злочинцями.
Але всередині адміністрації Байдена, зауважують кореспонденти NYT, триває політична суперечка щодо того, чи варто допомагати МКС. Одним з аргументів, про який дізналися кореспонденти газети, є той, що Росія не є учасником договору про заснування суду. Тож у Пентагоні не хочуть створювати прецедент.
Правознавці вважають, що занепокоєння військових перебільшені. Бо, згідно з договором, суд має використовуватися лише для тих країн, у яких відсутні функціонуючі системи розслідування, здатні розглядати серйозні міжнародні злочини, вчинені їхніми громадянами. Сполучені Штати не відповідають такому описанню.
Чи Україна приєдналася до МКС?
В Україні не приєднувалися до Римського статуту з тих самих причин – побоювання переслідувань українських військових та добровольців за межами України.
Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, але так і не ратифікувала його, хоча після угоди про Асоціацію з ЄС у 2014 році вона взяла на себе зобов’язання ратифікувати цей документ.
Замість ратифікації у 2014 році Україна добровільно прийняла юрисдикцію МКС, а в березні 2022 року 39 країн передали справи в Україні до МКС. Це дозволяє прокурору МКС розпочати розслідування без отримання дозволу суду.
Як притягнути до відповідальності російських злочинців?
У минулому Рада безпеки Організації Об’єднаних Націй створювала спеціальні трибунали для розгляду злочинів у таких місцях, як колишня Югославія чи Руанда. Але з Росією, яка має право вето в Раді безпеки, такі розв’язки не розглядаються.
Як же тоді притягати росіян до відповідальності? По-перше, зібрати докази, кажуть правознавці. Десятки західних країн долучилися до того, щоб допомогти Україні зібрати і зафіксувати російські злочини – вони збирають свідчення свідків, цифрові докази, такі, як супутникові зображення, відео матеріали.
Далі – передати їх у суди. Українські суди вже винесли майже 300 вироків російським військовим.
Міжнародні експерти кажуть, що важливі показові справи, українські правозахисники, включно з нобелівською лауреаткою Олександрою Матвійчук, наполягають, що задокументувати можливо кожен злочин і притягнути до відповідальності потрібно кожного злочинця.
Продовжується дискусія щодо того, який тип суду має використовувати ці докази. Частина судів відбуватиметься в Україні, частину можуть перебрати міжнародні суди. Європейський союз погодився створити трибунал у справі російської агресії.
Але найбільші злочини, на переконання багатьох експертів, має розглядати міжнародний суд з широкими повноваженнями та міжнародною легітимністю. І на цей момент таким судом, на їхню думку, є саме МКС, якому потрібна повна підтримка США.
За даними газети NYT, усі урядові структури, крім Пентагону, погодилися, що співпраця з МКС буде необхідною. Рішення залишається за президентом Байденом.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
