Від початку великої війни в Україні Київ вперше пішов у пряму конфронтацію із Китаєм? Минулого тижня одразу два вибухи на Байкало-Амурській магістралі (БАМ) у Росії, імовірно, вивели з ладу найбільшу транспортну ланку між Росією та КНР. У низці українських ЗМІ вийшли публікації, в яких неназвані джерела в СБУ стверджують, що за вибухами стоять саме українські спецслужби. За їхніми повідомленнями, залізниця нібито використовувалась для військових поставок із Китаю.
Вибухи на БАМ відбулися невдовзі після того, як американське видання The Washinghton Post із посиланням на українську розвідку повідомило, що російські та китайські бізнесмени «зі зв’язками в своїх урядах» у жовтні таємно обговорювали плани будівництва підводного тунелю з Росії до окупованого нею Криму. Пізніше китайське МЗС це заперечило.
Чи стали вибухи на Далекому сході Росії такою собі реакцією на можливу допомогу Китаю Росії побудувати тунель у Крим, сказати напевно важко. І хоча теоретично цього виключати не можна, це радше зі сфери політичної конспірології, каже у коментарі Радіо Свобода, голова комітету Верховної Ради у закордонних справах Олександр Мережко (фракція «Слуга народу»).
«Якщо припустити, що за цими вибухами стоїть Україна, то метою цих вибухів навряд чи було надіслати якийсь конкретний меседж. Це, скоріше, було спрямовано виключно проти Росії, а не проти Китаю», – каже Мережко і додає, що Київ не зацікавлений псувати відносини із Пекіном, зокрема, через те, що зараз Україна намагається залучити Китай до співпраці для втілення «формули миру» президента Зеленського, а тому «Україна не зацікавлена в якихось діях, які могли б бути сприйняті Китаєм як спрямовані проти нього».
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба раніше назвав «історичною перемогою» участь спеціального представника уряду Китаю у справах Євразії Лі Хуея в зустрічі радників лідерів держав і представників МЗС у Джидді щодо «формули миру» Зеленського. Після третього саміту на Мальті, на якій не було представника КНР, в Офісі президента заявили, що Київ розраховує на подальшу участь Китаю щодо «формули миру» у різних форматах.
Китай зазнав економічних втрат?
Політолог Олег Саакян теж не бачить якогось свідомого політичного меседжу у вибухах на БАМі, а натомість вважає, що перерізання найбільшої магістралі між Китаєм і РФ виконує передовсім військові завдання Києва: «Це удар по економічних можливостях Росії, яка на сьогодні все більше залежна і від експорту, і від імпорту з Китаю. А цей шлях [торгівлі з Китаєм] проходить через горлечко пляшки (залізницю – ред.)... І Україна продемонструвала, що вона може перебивати це горлечко, і таким чином завдавати серйозних ударів по російській логістиці».
Саакян додає, що подібні удари все одно не можуть пройти повз увагу Пекіна, а тому вибухи потягів у Росії можуть змусити Китай переглянути свою політику: «Меседж для Китаю тут може бути такий, що використання цих шляхів для допомоги Росії в її посиленні стає ризиком для китайських економічних і політичних, і пов'язаних інших інтересів».
Наразі точно невідомо, чи допомагає Китай Москві важким озброєнням (Пекін це категорично заперечує), але принаймні постачання товарів подвійного призначення – поза сумнівом. Наприклад, мікрочіпи і цивільні дрони з Китаю очевидно поглиблюють військові можливості російської армії на полі бою.
Якщо Пекін не спинить компанії, які постачають в РФ такі товари, ЄС розгляне можливість додати їх у новий санкційний пакет. Про це, зокрема, говоритимуть на саміті Китай-ЄС 7-8 грудня, як стало відомо Радіо Свобода від чиновників, знайомих із підготовкою до саміту.
На думку головної консультантки Національного інституту стратегічних досліджень Аліни Гриценко, економічні втрати Китаю через перебиття маршруту з Росії не такі критичні, щоб Пекін якось на це реагував: «Росія як економічний партнер Китаю важлива, але не життєво важлива, не критично важлива. Якщо там перекриється якийсь один канал торговельної співпраці, який в принципі реально відновити з часом, то це не настільки критично».
Як відповість Китай?
На думку Гриценко, офіційної реакції від Пекіна чекати не варто: Китай, як і раніше, відсторониться, хіба що «скаже, що це ж відносини двосторонні між двома державами, «ми там не втручаємося, бо вони там воюють між собою, диверсії влаштовують, це не наша справа».
Подібно КНР заперечувала поставки снарядів Росії, а на прохання прокоментувати постачання снарядів з Північної Кореї у РФ постпред Китаю при ООН Чжан Цзюнь сказав: «Ми не втручаємося у двосторонню співпрацю інших країн».
Раніше японське медіа Kyodo повідомило, що США нібито підтвердили, що Росія використовує у війні проти України снаряди китайського виробництва. На фронтах українсько-російської війни вони могли опинитися завдяки реекспорту із інших країн, зокрема, КНДР.
Якщо якоїсь реакції від Китаю у бік Києва через вибухи на БАМ чекати не варто, то от ставлення Пекіна до Росії може погіршитися, вважає дипломат і експерт-міжнародник Руслан Осипенко: «Китай безперечно розчарований у Росії буде, це однозначно. Те, що Росія і її спецслужби не можуть забезпечити безпеку таких артерій стратегічних, як БАМ, по якій ідуть вантажі і китайські, і в Китай, – це ще один аргумент на користь Китаю, що Росія – це молодший партнер. І Китай буде відповідно ставитися і проводити відповідну політику як до молодшого партнера, все більше і більше не враховуючи інтереси Росії».
На думку експерта, зміна ставлення до Москви може проглядатися у подальших діях Пекіна. Зокрема, у відносинах із США: «Якби Росія передала якийсь мирний план чи виходу з війни, чи буде це враховувати Китай?... Китай буде просто ігнорувати Росію і проводити свою політику, використовуючи Росію».
Форум