Доступність посилання

ТОП новини

Голова Служби зовнішньої розвідки України описав плани Путіна щодо України і Заходу


Президент Росії Володимир Путін під час онлайн-саміту G20. 22 листопада 2023 року
Президент Росії Володимир Путін під час онлайн-саміту G20. 22 листопада 2023 року

Широкомасштабна війна Росії проти України, що триває вже 21 місяць, увійшла у «критичний період», вважає голова Служби зовнішньої розвідки України Олександр Литвиненко. Тому від зваженої оцінки намірів противника залежить вкрай багато, наголосив він у своїй колонці, опублікованій на сайті інформаційного агенства Інтерфакс-Україна. Радіо Свобода цитує головні тези аналізу.

Голова Служби зовнішньої розвідки України Олександр Литвиненко вважає, що «не спромігшись перемогти України за три дні у широкомасштабній війні, Кремль пройшов точку неповернення у відносинах із Заходом». І тому Путіну залишається лише або «тріумфально перемогти, або нищівно програти».

Президент Росії Путін і президент Казахстану Токаєв. Астана, Казахстан. 9 листопада 2023 року
Президент Росії Путін і президент Казахстану Токаєв. Астана, Казахстан. 9 листопада 2023 року

План Путіна

Путін переконаний, що Росія зможе «повернути» Україну та решту «исторических русских земель», й відновити імперію можна лише у межах глобального перерозподілу світу.

Путін переконаний, що Росія зможе «повернути» Україну та решту «исторических русских земель»

За його планом, зазначає Литвиненко, перерозподіл може тривати 10-15 років і «супроводжуватись конфліктами різного масштабу і інтенсивності, можливо із використанням ядерної зброї».

«Причому війна проти України сприймається наразі Кремлем як важливий, але не єдиний фронт для РФ, що фактично веде світову війну із США і Заходом у цілому».

Тому Кремль має на меті вирішити чотири завдання:

  • Перше завдання: забезпечити внутрішню стабільність, мобілізувати населення і економіку, збільшити виробництво озброєння та військової техніки.

Кремль «зачистив» політичне поле від опонентів, пише Литвиненко, і поки що забезпечує стабільність економіки та керованість суспільно-політичними процесами.

Росія готується у 2026 році вийти на обсяги військового виробництва, здатного підтримувати масштабні бойові дії високої інтенсивності, а у 2028 році – відновити воєнні спроможності, які вона мала перед широкомасштабним вторгненням в Україну у 2022 році.

«Саме під це сформовано російський бюджет на 2024-2026. Вже у 2024 році майже 40% видатків бюджету йде на війну (29,4% або понад $100 млрд – на оборону та 9,2% або $34 млрд – на правоохоронців і спецслужби). У 2025 – 35% ($93 млрд та $35,5 млрд відповідно), у 2026 році – 30,5% ($80 млрд та $37 млрд відповідно). У 2023 році ці показники становили 31,8% ($69,5 млрд – на оборону та $35 млрд – на правоохоронців і спецслужби)».

Виробництво танків Т-90М на заводі корпорації «Уралвагонзаводу». Росія. Свердловська область
Виробництво танків Т-90М на заводі корпорації «Уралвагонзаводу». Росія. Свердловська область
  • Друге завдання: сформувати альтернативну Заходу коаліцію держав, «коалицию большинства».

Цей формат «Глобального Півдня+» має просувати альтернативні Заходу моделі (політичні, економічні, фінансові, гуманітарні, ціннісні).

Кремль переконаний, що Захід – це потужна, проте відступаюча сила

Причому цю розбудову коаліції «Глобальний Південь+», вказує голова Служби зовнішньої розвідки України, Росія бачить як спосіб «нормалізувати Захід», тобто перетворити його із провідного геополітичного гравця на «ще один регіон світу (Євро-Атлантика)», з перспективою подальшого вбудовування західних країн у свої регіони (Північна Америка, Європа, Східна Азія), а США – на просто ще одну провідну світову країну.

Кремль переконаний, наголошує Литвиненко, що «Захід – це потужна, проте відступаюча сила».

Якраз для того, щоб «зламати волю Заходу до конфронтації, переконати західні еліти, що вони беззаперечно програють, а тому їм слід мирно відступити», Кремль використовує ядерний шантаж. Ключову роль тут матиме посилення воєнної потужності Росії, Китаю та інших країн «коаліції більшості».

Кремль хоче створити ситуацію, коли «країни Заходу мають обирати: перетворитися на ізольовану фортецю або приєднатися до більшості світового співтовариства».

«Протиборство Росія-Захід має фундаментальний, не лише геополітичний та геоекономічний, але й ціннісний характер. При цьому результат війни Росії проти Україні має глобальне значення і стане потужним імпульсом для зміни глобального балансу у той чи інший бік».

Олександр Литвиненко наголошує, що прагнучи створити велику міжнародну коаліцію, Путін заграє із ісламським світом, а главі Чечні Рамзану Кадирову дозволяє публічну позасудову розправу над підозрюваним у нарузі над Кораном.

«Сталінські традиції антисемітизму теж розглядають у Кремлі як інструмент у налагодженні відносин з пропалестинським табором. На нараді силовиків після погромів у Дагестані Путін не засудив антисемітизм як такий, а радше висловив невдоволення тільки його неконтрольованими проявами».

  • Третє завдання: підготовка до майбутньої агресії проти інших країн

Олександр Литвиненко вважає, що Кремль уже розпочав підготовку до розширення агресії.

Наразі пріоритет – Молдова і країни Балтії: Литва, Латвія, Естонія

«Наразі пріоритет – Молдова і країни Балтії: Литва, Латвія, Естонія: вся західна частина колишнього СРСР. Привід – порушення прав російськомовних (передусім Латвія, Естонія). Москва вже волає про утиски російськомовних у Балтії та право народів на самовизначення.

Після вислання російських дипломатів-шпигунів росіяни активно інфільтрують країни Європи, насамперед Південної, своєю агентурою, створюючи бізнеси, НГО тощо. Є ознаки підготовки інфраструктури підривної діяльності під велику війну (підхід, апробований за часів СРСР)»

  • Четверте завдання: роздмухування конфліктів на Близькому Сході, в Африці і на Балканах

Голова Зовнішньої розвідки України звертає увагу на те, що «публічна страта Пригожина аж ніяк не означає, що Кремль відмовився від пригожинського modus operandi» в Африці.

У Росії, стверджує Литвиненко, формують «экспедиционный корпус», залучаючи не лише залишки «ПВК Вагнера», але й ГУ ГШ, СВР РФ і ФСБ.

Прагнуть обмежити доступ європейців до урану, нафти і газу, позбутися альтернативних до російських джерел постачання

«Москвою вже апробовано підхід, коли дії псевдонайманців тісно скоординовані із активністю агентури впливу у місцевому істеблішменті, а також пулом політтехнологів та spin-doctors (політичний бек-офіс). Все це має забезпечити необхідний для Кремля політичний ландшафт у країні або регіоні.

Росіяни прагнуть скористатися послабленням позицій Заходу, насамперед Франції, у Сахелі і в Африці загалом. Йдеться про природні ресурси, намагання обмежити доступ європейців до урану, нафти і газу, позбутися альтернативних до російських джерел постачання».

Сербія. Парад
Сербія. Парад

Чи змінив Путін свої цілі щодо України?

Цілі Путіна щодо України не змінилися, вважає Олександр Литвиненко.

«Путіну потрібно стільки території України, скільки він зможе отримати, бо для росіян йдеться про «возвращение исконно русских земель».

Путіну потрібно стільки території України, скільки він зможе отримати

Війна увійшла у стадію війни на виснаження, констатує Литвиненко.

«Дедалі більше свідчень, що Кремль готовий вести війну стільки скільки треба. РФ вже зараз закладає чинник «СВО» в плани комплектування своїх збройних сил на 2024-2025 роки.

Кремль вважає, що має достатньо ресурсів (військово-технічних, економічних та людських) для бойових дій з Україною на поточному рівні ще упродовж тривалого періоду. Водночас у Москві переконані, що внутрішні ресурси України нібито «наближаються до повного вичерпання».

Однак, пише Литвиненко, Кремль з подачі ФСБ вирішив скорегувати тактику, сконцентрувавшись на внутрішньому підриві України, на дестабілізації українського суспільства.

Передбачається сконцентруватись на трьох завданнях:

  • тиск по всій лінії фронту із захопленням окремих, політично і медійно важливих точок, зокрема Авдіївки;
  • знищення взимку критичної інфраструктури (електростанції, нафтопереробні заводи, транспортні вузли) для унеможливлення нормального життя цивільного населення;
  • підрив суспільної єдності через підживлення амбіцій і провокування військових («лише вони можуть навести лад»), опозиційних політичних сил («тільки вони гідні керувати Україною»).

«Росіянам байдуже, хто прийде до влади після чинного керівництва. Вони переконані, що хто б це не був, він не зможе опанувати ситуацію, а Україна порине у хаос. Зрештою Захід не лише призупинить допомогу, але й вийде до Росії з пропозиціями про термінові переговори та призупинення війни».

На думку Голови Служби зовнішньої розвідки Литвиненка, Кремль хоче довести до критичної точки «невдоволення суспільства владою і життям, щоб Україна поринула в хаос».

  • Президент України Володимир Зеленський назвав три фактори «три основних перемоги», які потрібні зараз Україні, які, за його словами, «стимулюватимуть її для боротьби з РФ»: рішення Конгресу США щодо надання допомоги Україні, 50 мільярдів євро від ЄС, і початок переговорів про вступ України в Європейський союз.
  • Президент Росії Володимир Путін заявив на позачерговому онлайн-саміті G20, що «Росія ніколи не відмовлялася» від мирних переговорів з Україною. Путін назвав війну проти України трагедією, і сказав, що «треба думати, як припинити кровопролиття».
  • У нещодавному інтерв’ю The Sun Зеленський наголосив, що Київ не підтримує «мир за будь-яку ціну»: «Ми не віримо ні Путіну, ні Росії, ми не віримо, що вони хочуть закінчити війну. Вони хочуть нас вбити...»
  • На початку листопада американський телеканал NBC News із посиланням на двох високопосадовців США – одного нинішнього й одного колишнього – повідомив, що представники США і Євросоюзу нібито почали обговорювати з Україною можливі мирні переговори з Росією для припинення війни. За словами співрозмовників телеканалу, в розмовах торкалися того, від чого Україні, можливо, доведеться відмовитися, щоб досягти угоди.
  • Водночас у Державному департаменті США заявили, що не знають про розмови з Україною щодо «мирних переговорів» із Росією.

Форум

XS
SM
MD
LG